Сімейні сценарії

Уявіть собі успішну людину. У кожного з вас – це свій особливий образ, але багато хто уявить собі цілеспрямовану людину, у якої виходить все, що вона задумала, а навіть якщо щось не так, то проводить  «роботу на помилками» і йде далі, не впадаючи у відчай. До того ж, як показує практика, щоб бути щасливим, не обов’язково мати багато грошей. Важливо, щоб була гармонія всередині, відчуття, що ви живете своїм життям.

У той же час є люди, які, як не намагаються, постійно стикаються з невдачами. Здається, що вони є магнітами для всього найгіршого в світі. А в інших буває так, що до перемоги залишається один крок, а людина ламається, кидає справу, без особливих на те причин. Таких людей в суспільстві називають невдахами. Сценарій невдахи, як і успішної людини, закладається в дитинстві, до 6 років. І роблять це батьки або батьківські фігури (няні або бабусі, вихователі). Однотипні сімейні сценарії та програми передаються з покоління в покоління та стають тими «негативними» факторами, що впливають на наше життя. А  відбувається це несвідомо, під виглядом правильного виховання і щирого бажання добра своїм дітям. Як батьки формують та закладають негативні програми, прищеплюючи невдалі сценарії життя, розглянемо на кількох прикладах.

Заборона «Бажати та досягати». Дівчинка мріє отримати в подарунок на Новий рік м’яку іграшку. Цей подарунок для неї дуже важливий. Але батько переконаний, що конструктор корисніший для розвитку доньки, тому купує дитині конструктор і дарує його. Але коли дівчинка, в розпачі, показує своє розчарування, батько говорить їй: “Навіщо ж ти плачеш? Адже конструктор – це так чудово!”

Наслідки. Дівчинка переконується, що її бажання нездійсненні, вона не здатна контролювати їх виконання. Крім цього, вона не може показувати своє розчарування від нездійсненного бажання, адже це засмучує значущу фігуру – батька. У цьому випадку батько запускає таку програму на майбутнє: не відчувай, не бажай і не досягай.

Заборона “Бути собою” або “Бути важливим”. Діти, в процесі гри, веселяться і галасують. Батьки з метою закликати їх до порядку, реагують: “Не співай”, “Голосно не смійся”, “Веди себе пристойно”.

Наслідки. Дитина отримує заборону на прояв своїх емоцій та почуттів, заборону бути щирою та природно поводитися, прояв себе перестає бути важливим і цінним. Така людина, коли виросте, не зможе, перебуваючи в суспільстві, бути самою собою, вона не буде розуміти, що з нею відбувається, що вона відчуває. Звичайно, що вона не зможе проживати свої почуття та заблокує їх, придушить. А заблоковані почуття та емоції, що не мали виходу стануть сходинкою до неврозів, комплексів  та психосоматичних захворювань. Людина, що потерпає від комплексів та фізично незорова, навряд чи захоче бути успішною. Наприклад, якщо розсерджений тато, дає донечці подібні заборони, то в дорослому житті, такій жінці, буде важко створювати близькі стосунки саме з чоловіками, адже коли вона в дитинстві поводилася природно, саме «чоловіча фігура»  не сприймала і не схвалювала її поведінку.

Заборона «Не відчувай». Хлопчик засмучений і плаче. Батьки кажуть йому: “Ти ж хлопчик, майбутній чоловік. Ти повинен бути сильним, чоловіки не  плачуть. Ні до чого ці телячі ніжності”.

Наслідки. Чоловіки, яким в дитинстві забороняли проявляти емоції, постійно знаходяться в невротичному стані. Зовні вони можуть виглядати цілком благополучними, але вони не вміють відчувати своє тіло, не вміють і не розуміють, як це – любити, жити повним життям. Сценарій (програма), який прищеплюється батьками в даному прикладі, називається “Без почуттів”. Дуже часто хлопчики, батьки яких висловлювали подібні заборони, в житті не відчувають потреби свого тіла, не вміють любити і приймати любов. Багато хто з них використовують допінги, які допомагають домогтися зміненого стану свідомості, отримують синтетичну радість та тимчасове щастя за допомогою наркотиків, кави, сигарет, алкоголю.

У жінок є подібний сценарій, який називається “Без любові”. Мами не змогли  показати їм, що можна бути коханою і любити. Найчастіше  мами транслюють дівчаткам заборону на близькість та інтимність, якщо самі пережили розлучення або були нещасливі в шлюбі. Замість того щоб опрацювати розставання з психотерапевтом, негативні почуття,  по відношенню до чоловіків, переносяться на дитину, передаючи інформацію невербально (без слів, за допомогою міміки, інтонації, жестів) – “Любити чоловіка по-справжньому, боляче й небезпечно для жінки”.

Наслідки. Подорослішавши, дочка, більшу частину свого життя буде або самотня, або не зможе будувати нормальні близькі відносини з чоловіками, що призводить, до тяжких переживань, депресій.

Заборона на мужність. Мама розлучилася зі своїм чоловіком, що чинив психологічне або  фізичне насилля. Підростаючому синові вона постійно твердить: “Ти у мене такий славний, такий ніжний, добрий, зовсім не такий, як твій тато”.

Наслідки. Дитина сприймає материнський  припис: щоб радувати маму, не можна проявляти якості, притаманні чоловікам. Згодом, у такого неагресивного хлопчика, як правило,  не складаються стосунки з однолітками, тому що доброта та ніжність, проявлені ним, не сприймаються в його середовищі і він не може «постояти за себе».

Як мінімізувати вплив сімейних сценаріїв та програм

Батькам самостійно дуже важко провести аналіз і зрозуміти, які саме блоки і програми вони закладають дітям за допомогою виховання. І тим більше важко спрогнозувати, як, та чи інша установка, і коли, вплине на життя конкретної дитини, виросте дитина невдахою чи буде будувати власне життя, тяжко опрацьовуючи, закладені в дитинстві програми.

Для того щоб закласти дитині сценарій успішної гармонійної людини, потрібно визначити і змінити, якщо потрібно, свій власний. Доки людина живе за закладеною в дитинстві  програмою, залишається в межах програми, не порушує її, доти вона про себе думає, що хороша, все в житті робить правильно і інакше не можна (мама/тато/бабуся теж так живуть). Така людина є дуже зручною для оточення, адже нею легко маніпулювати та використовувати у власних цілях. Але чи це справжнє життя цієї людини, чи про це вона мріяла коли була маленькою? Тому важливо аналізувати свою поведінку, свої емоції та почуття, щоб почати усвідомлювати, що твоїм життям керує програма (сценарій) і ти дієш в її рамках. Тільки після цього можливо змінити програму/сценарій і позбутися її впливу, хоча б задля того, щоб жити власним щасливим життям та показувати це своїм дітям чи вихованцям.

Незалежно від сценарію, для того щоб орієнтувати дитину на успіх, важливо розуміти наступне:

• Ви – прекрасні і унікальні, і ваша дитина – прекрасна і унікальна, у неї теж є власні думки, почуття і бажання, часом не схожі на ваші. І це нормально.
• Любіть, хваліть і довіряйте своїм дітям – тоді вони зможуть любити в дорослому житті.
• Не обманюйте дітей – інакше вони почнуть обманювати вас, коли виростуть.
• Не залишайте дітей на няню, якщо є можливість бути з дитиною. Жодна няня не замінить маму. На консультування частіше приходять діти, виховані нянями або бабусями. Подумайте, яку програму закладає няня в голову вашої дитини і який сценарій транслює. Немає нічого дивного в тому, що діти успішних батьків, виховані нянею, менш успішні.
• Дитині необхідно приділяти щиру увагу. Важливо веселитися, гратися, займатися творчою діяльністю разом з дітьми і підтримувати в їхніх починаннях. Уважно прислухайтеся до бажань своїх дітей.
• Щоб дитина була успішною у стосунках з протилежною статтю будьте щирими зі своїм чоловіком/дружиною, демонструйте душевну близькість, любов, довіру.
• Якщо ви досягли успіху на роботі, необхідно показувати, що ви вмієте не тільки працювати, а й відпочивати. Це покаже вашим дітям можливість поєднання роботи, відпочинку та особистого життя. Якщо ви покажете, що робота забирає весь ваш час, що через зайнятість не приділяєте уваги рідним та близьким, дитина сприйматиме це як норму. Виросте і повторить цей сценарій, але вже з вами…

Дуже важливо любити своїх дітей від щирого серця, не словами давати поради чи робити зауваження, а власним життям демонструвати –  яка вона, успішна людина. Ось це і є величезним батьківським благословенням.

Натхнення вам і щирості у вихованні дітей.