Схематична граматика

ПОРАДИ ЩОДО ВИПРАВЛЕННЯ ГРАМАТИЧНИХ ПОМИЛОК

• виправлення граматичних помилок у мовленні дитини має сприяти усвідом-ленню нею мовної норми, навчити дитину розрізняти правильне мовлення;
• не слід повторювати за дитиною неправильну граматичну форму, потрібно навести їй зразок правильного мовлення й запропонувати повторити його. Як зразок можна використати приклад правильного мовлення одного з дітей. У старших групах бажано залучати самих дітей до виправлення помилок;
• помилки потрібно виправляти у тактовній, доброзичливій формі після заняття чи гри, коли дитина спокійна, емоційно не збуджена;
• помилки слід виправляти відповідно до віку. Так, виправляючи помилку у дітей молодшого дошкільного віку, дорослий має правильно сформулювати фразу чи речення. «Так, Олю, це добре, що в тебе багато цукерок» (Дитина сказала цукерків);
• дітей старшого дошкільного віку слід навчати розрізняти помилки й самостійно виправляти їх, використовуючи такі прийоми: констатація неправильного висловлювання; наведення зразка аналогічних висловлювань і спонукання дитини до порівняння й правильного мовлення;
• помилки потрібно виправляти, враховуючи стан дитини й умови, в яких вона перебуває ( не можна виправляти помилку, якщо дитина чимось зайнята);
• дорослий має пам’ятати – невиправлена помилка – це ще одне підтвердження неправильних умовних граматичних зв’язків як дитини-мовця, так і тих, хто її слухає.

ЗМІСТ ПЕРЕВІРКИ ГРАМАТИЧНОЇ ПРАВИЛЬНОСТІ МОВЛЕННЯ

1. Особливості побудови речень:
• типи речень (прості, складні, поширені, непоширені, складносурядні, складнопідрядні);
• порядок слів у реченні;
• особливості вживання сполучників, сполучних слів.
2. Відмінювання іменників за відмінками.
3. Вживання роду і числа іменників та їх узгодження з іншими частинами мови.
4. Вживання дієслівних форм (відмінювання за особами, чергування в основі слова).
5. Узгодження числівників з іменниками.
6. Вживання прийменників у реченні.
7. Вживання інших частин мови.

ПРИЙОМИ ОБСТЕЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ГРАМАТИЧНОЇ БУДОВИ МОВ-ЛЕНЯ ДІТЕЙ

1. Розповідь за сюжетними малюнками.
2. Читання невеликих оповідань та бесіда за їх змістом.
3. Дидактичні ігри з малюнками й іграшками.
4. Дидактичні вправи.
5. Діагностичні завдання («Четвертий зайвий» і т.п.).

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНОЇ ПРАВИЛЬНОСТІ МОВЛЕННЯ

• перевірка граматичної правильності дитячого мовлення і запобігання помилкам;
• наявність правильного зразка для наслідування;
• розвиток слухової уваги;
• систематичне використання ефективних методів і прийомів навчання (на за-няттях і в повсякденному житті);
• спільна робота дошкільного закладу і сім’ї.

ЗАВДАННЯ ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНОЇ ПРАВИЛЬНОСТІ МОВЛЕННЯ

1. Практичне засвоєння морфологічної системи рідної мови: рід, число, відмінок відміни, дієвідміни тощо.
2. Засвоєння правильної словозміни слів: відмінкові закінчення, узгодження слів у реченні, чергування звуків в сонові слів, невідмінювані слова, зміна наголосів тощо.
3. Засвоєння основних способів словотворення: суфіксальний, префіксальний, суфіксально-префіксальний, з двох основ і т.д.
4. Вдосконалення синтаксичного боку мовлення: засвоєння різних типів речення зі сполучниками та сполучними словами; речення з однорідним членами, прямою мовою, правильна побудова речень.
5. Вчити висловлювати одну й ту ж думку різними граматичними формами.
6. Формування граматичного чуття рідної мови, чуття помилок, самокорекції, самоконтролю та взаємоконтролю.

ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНОЇ ПРАВИЛЬНОТІ МОВЛЕННЯ
Методи:

• дидактичні ігри;
• дидактичні вправи;
• розповідь з використанням слів в яких діти допускають помилку;
• переказування художніх творів;
• читання віршів;
• складання розповіді на групу слів на тему;
• розповіді за малюнками;
• лінгвістичні казки;
• використання наочних моделей.

Прийоми:

• зразок мовлення дорослого;
• вказівки (інструкції);
• порівняння;
• вправляння;
• підказка;
• пояснення;
• доручення;
• оцінка.

КЛАСИФІКАЦІЯ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР

1. Формування вміння відмінювати іменники множини в родовому («Чого не стало?», «Чого більше?») та називному відмінках («Що змінилось?», «Назви предмети», «Опиши малюнок», «Пошта»).
2. Формування вміння відмінювати іменники однини і множини у знахідному відмінку («Що я бачила?», «Розкажи про малюнок»).
3. Формування вміння вживати рід іменників («Плутанина», «Одягни ляльку», «Крамниця іграшок»).
4. Формування вміння вживати невідмінювані іменники («На гостини», «Що я чула по радіо?»).
5. Вживання дієслів за особами і дієслівних форм з чергуванням приголосних в основі слова («Що ми робимо?», «Що написано в листі?»).
6. Узгодження числівників з іменниками («Що змінилось?», «Порахуй скіль-ки»).
7. Відмінювання іменників, що вживаються тільки в однині або множині («Кому що потрібно?», «Про що ми задумали?»).
8. Правильне вживання прийменників («Сховай іграшку», «Що змінилося?», «Де ведмедик?»).
9. Виправлення помилок, зумовлених двомовністю («Назви слово іншою мо-вою», «Що змінилося?», «Крамниця іграшок», «Про що ми задумали?»).
10. Виправлення граматичних помилок («Так чи не так?», «Виправ Петрушку», «На уроці рідної мови») і т.п..

КЛАСИФІКАЦІЯ ДИДАКТИЧНИХ ВПРАВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНОЇ ПРАВИЛЬНОСТІ МОВЛЕННЯ

1. Вправи на словотворення:
• утворення іменників за допомогою суфіксів;
• утворення порівняльних ступенів прикметників;
• утворення прикметників з двох слів;
• утворення дієприкметників;
• утворення іменників від дієслів;
• утворення споріднених слів.
2. Вправи на словозміну:
• відмінювання дієслівних форм;
• узгодження числівників і прикметників з іменниками;
• відмінювання іменників;
• відмінювання займенників;
• вживання часу дієслів.
3. Вправи на вдосконалення синтаксичного боку мовлення.
4. Вправи на виправлення граматичних помилок.