Читайте на сайті
Статистика:

Пам’ятка батькам дитини дошкільного віку

Виховуємо у дошкільника свідоме ставлення до себе

• Привчаємо дитину уважно ставитися до себе, виявляти інтерес до своїх особливостей, станів, якостей, поведінки, результатів праці тощо.
• Вправляємо в умінні спостерігати за собою в різних життєвих ситуаціях, порівнювати різні враження про себе, радіти більшості з них.

• Надаємо перевагу запитальній формі звернень до дитини: “А ти як вважаеш?”, “Якої ти думки про це?”, “Ти зі мною згоден?”, “Чому так?”, “Чому ні?” тощо.
• З розумінням ставимось до намагань малюка з’ясувати в дорослого, чому слід виконувати те чи інше завдання, яка з цього користь для нього самого та інших людей.
• Культивуємо самостійну поведінку: прийняття власного рішення, відповідальність за його наслідки, об’єктивну оцінку результатів своєї праці, якостей, вчинків, надання комуь-чомусь переваг та відмова від них.
• Надаємо часом дошкільникові можливість самому обирати вид діяльності, складність варіанта та спосіб виконання, манеру оформлення кінцевого продукта.
• Привчаємо виробляти прогностичне та ретроспективне самооцінне судження, сприяємо формуванню позитивного образу – Я, підтримуємо віру дитини в себе, висловлюємо довіру до її можливостей та намірів.
• Заохочуємо робити припущення, обгрунтовувати та висловлювати власну думку.
• Завжди відповідаємо на запитання дитини, не уникаємо складних, незручних для себе.
• Надаємо вихованцю можливість усамітнитися, засередитися на своїх думках і переживаннях, поважаємо його прагнення розпорядитися собою на власний розсуд.

Плекаємо мовлену особистість

• Дбаємо про розвиток мовленої особистості, намагаємося не уподібнювати зайняття з мови урокам.
• Ставимося до слова не лише як до інструмента відтворення почутої від дорослого мови, а як до дійства розкриття свого внутрішнього світу, свого ставлення до людей, що навколо та самої себе.
• Пам’ятаємо: слово – категорія індивідуальна, різні характеристики мовленнєвої діяльності притаманні дівчаткам та хлопчикам, “жвавчикам” та “млявчикам”, розкутим та сором’язливим малюкам.
• Диференціюємо поняття “мова” та “мовлення”; надаємо приоритет мовленнєвому розвитку дошкільнят, навчаємо їх висловлюватися, передавати словом різноманітні життєві враження.
• Намагаємося не вказувати щоразу дитині на мовленнєві недоліки та вади, повсякчас виправляти недоречності або помилки: мова – не самоціль, а важливий засіб спілкування.
• Не орієнтуємося на активний словник як на основний показник мовленнєвого розвитку дошкільника. Пасивний словник може лишитися неоціненним, тоді як саме він є важливим показником особистісного ставлення вихованця.
• Розвиваємо мовленнєву особистість у широкому життєвому контексті.
• Не центруємося на проблемі “навчити читати”, бо ж навченний не означає “розумніший” чи “щасливіший” за інших. Якщо дитина схильна до читання – вчимо її цього та радіємо разом з нею; не хоче – терпляче чекаємо, заохочуємо, запрошуємо, не вдаємося до примусу. Головне – розуміти, що навчаються читати усі, а от чи полюбить дитина читати, чи зможе винести для себе щось корисне з примусового читання?

Сприяємо фізичному зростанню дошкільника

• Пов’язуємо фізичне не лише з розвитком м’язів, а й з предметно-практичною діяльністю дитини.
• Спокійно розглядаємо разом з дитиною людьське тіло, повідомляємо елементарну інформацію про призначення різних його частин, органів.
• Говоримо дитині правду (адаптовану для віку) про зародження нового життя, призначення статєвих органів, про взаємини чоловіка та жінки, навчаємо диференціювати статеву належність людини.
• Навчаємо малюка орієнтуватись в основних ознаках здоров’я та хвороби, самостійно виявляти їх, повідомляти дорослому про нездужання та неблагополуччя.
• Вчимо орієнтуватися в безпечному-небезпечному, корисному-шкідливому, для життя і здоров’я; обігруємо непрості життєві ситуації, пропонуємо дитині апробувати елементарні способи виходу з них.
• Виховуємо основні фізичні якості: вправніть, витривалість, доступні вікові силу та швидкість, схильність до рухової активності.
• Підтримуємо інтерес дитини до здорового способу життя, виробляємо в неї звички протистояти нездоровим впливам.
• Привчаємо розуміти значення міцного здоров’я, виховуємо бажання берегти, підтримувати, доступними способами поліпшувати його.

Громадянське виховання

Обов’язок – громадянська необхідність відповідати за свої дії, вчинки. Видатний німецький мислитель Г. Гегель відокремив чотири різновиди обов’язків:
• Обов’язок перед самим собою;
• Перед сім’єю;
• Перед державою;
• Перед іншими людьми.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *