Статистика:

Вивчення та впровадження технології

Вивчення і впровадження технології

 

 

Впровадження технології П 3

в освітній процес

 

 

Педагог – це людина, яка тримає

в своїх руках завтрашній день,

майбутнє країни

                            ПРИЙНЯТИ

П 3

                            ПІДТРИМАТИ

                           

                            ПІЗНАТИ

 

Прийняти  кожну дитину такою, яка вона є і полюбити її. Діти всі різні, як і дорослі. Якби це не було так, світ би був нецікавим. Близькою аналогією, яка допоможе тобі і твоїм вихованцям навчитися розуміти і цінувати відмінності в людях, є сад. Садові рослини дуже різноманітні: розцвітають у різний час, одні стеляться по землі, а інші – тягнуться угору, але всі вони складають гармонією цілого. Тюльпан зовсім не троянда, шипшина не герань, а ромашки не схожі на орхідеї. Кожна квітка хороша по-своєму.

 

Підтримати кожного вихованця в труднощах адаптації і розвитку. Дати відчути себе предметом зацікавленості і симпатії. Надати можливість пізнати насолоду спільної радості і прикрощів, співзвучності і співпереживання.

 

Пізнати сильні і слабкі сторони кожного вихованця, базуючись на знаннях про їх вікові і індивідуальні особливості. Вчасно помітити і закріпити найменші, особисто значимі для нього, досягнення, порівнюючи їх лише з його вчорашніми успіхами.

 

 

  • Психолого-педагогічне проектування – це проект сумісної діяльності дорослих та дітей, в якому поєднані:
  • бажання, прагнення
  • педагогічна варіативність форм, методів, засобів розвиваючих впливів вихователя
  • психологічні закономірності природного розвитку спільної діяльності дітей та дорослих (від бажання – до творчого рівня реалізації задуму)

 

Перевага і відмінність технології П 3 :

  • надає дитині можливість стати суб’єктом (активним учасником)
  • сприяє створенню таких психолого-педагогічних умов, при яких спокійна, розкомплектована дитина прагне в чомусь виявити себе з кращого боку
  • вихователь має виходити з дитячих інтересів і потреб, рівня наявних у них знань та вмінь в різних видах діяльності

 

Алгоритм правила дій вихователя

(рекомендації в складанні проектів)

Уміння дати дитині подумати –

 витончена складова педагогічної майстерності

С.О.Ладивір

  1. Сформулюйте тему проекту П 3
  2. Проаналізуйте всю різноманітність видів діяльності дітей і виберіть найефективніший від усіх, який найбільш підходить до даної теми.
  3. Сформулюйте мету цього найкращого варіанту у словесній формі (наприклад: свято – його назва, виготовлення дитячої книжки – назва, проведення вікторини – назва)
  4. Визначте інтервал проекту у часі (2 тижні, місяць – максимальне)
  5. Проведіть  самостійно, з психологом або з методистом діагностику знань, умінь і навичок дітей, які необхідно для реалізації задуму (по темі проекту)
  6. Зацікавте своїм проектом дітей (викличте інтерес в них)

Створіть разом з дітьми «Древо цілей». Тим самим Ви вже реалізували завдання першого мотиваційного етапу

  1. Активізуйте весь багаж педагогічних розвиваючих засобів, які допоможуть Вам, шановний вихователю, дати дітям знання, сформулювати уміння і навички, необхідні для реалізації задуму (орієнтуючись на програму)
  2. Розташуйте всі відібрані Вами методи, види діяльності по порядку у відповідності з логікою: від простого – до складного, та з режимом дня (коли це провести). Інакше кажучи, Ви вже склали свій перспективний план роботи з дітьми – Психолого-педагогічне проектування по реалізації спільного з дітьми задуму (II,  III, IV етапи циклу)
  3. Не забудьте знайти однодумців-дорослих, а перш за все батьків, які будуть Вашими помічниками в реалізації проекту, а в реальності активними учасниками процесу становлення дитячо-дорослого співтовариства: дитина – сім’я – педагоги. Наприклад: домашні завдання  дітям; сюрпризні моменти із сім’ї на дану тему; участь дорослих (тата, мами, бабусі, дідуся, братиків і сестричок), які по вашій проблемі можуть додати новий погляд збоку; прикладом можуть бути завдання навчити дітей вишивати, в’язати, конструювати, прасувати, прати, штопати одяг…складати букети – це і є формування культури міжособистісної взаємодії та життєдіяльності, розвиток здатності дитини до навчання, розвиток відкритості до соціального досвіду інших людей.
  4.  Реалізуючи задум, пам’ятайте, що це тільки початок творчого етапу. Сміливіше і впевненіше намагайтесь організувати як можна більше варіантів творчих справ близьких даній тематиці. Є надія, що здібність дитини може проявитися не з першого разу, а з другого, третього і може зовсім не в тій формі, на яку Ви сподіваєтесь.
  5. На рефлексивно-оцінювальному етапі проведіть бесіду з дітьми, починаючи зі слів «Давайте згадаємо, як починався наш задум, хто придумав»
  • зафіксуйте кількість дітей, які проявили себе активними та творчими
  • зафіксуйте приклади творчих задумів дітей на майбутнє
  • поцікавтесь у дітей, кому і як ми можемо подякувати після цього свята (складання листів вдячності, виготовлення подарунків, усна подяка, поцілунок)

Загальне гасло Ваших сумісних з дітьми дій: «В злагоді та радощах шукати добрих справ!»

 

Велика праця в підготовці до уроку

В.О.Сухомлинський

  1. І.  Мотиваційний етап

Девіз: «Можна все зробити, якщо захотіти»

Мета: Викликати у дітей бажання створити спільний проект (задум). Визначити завдання, зміст та форми діяльності, направлені на його реалізацію.

Завдання педагога:

  • створити мотивацію, яка перетворить педагогічну задачу в прагнення, бажання дітей, включить її внутрішню активність
  • виявити рівень знань, вмінь, навичок, наявний у вихованців групи на початок тематичного циклу (проекту). Порівняти їх з програмовими завданнями, які впливають з даного проекту. Конкретизувати свої педагогічні завдання на період реалізації даного проекту, враховуючи особливості своєї групи.

Кроки:

  1. Питання до себе: що я  хочу від цього проекту особисто?                                                             Детальне продумування:
  • Програмових завдань до тематичного циклу
  • Педагогічних засобів, які використаєте для підтримки інтересу протягом усього тематичного циклу
  • Дидактичного матеріалу для надання  кожній дитині можливості взяти участь у створенні, реалізації і обговоренні результатів спільної діяльності
  • Різних варіантів вигляду майбутнього «древа цілей» та пропозицій до проекту, прийомів заохочення – фішок для тих хто внесе цікаві та змістовні пропозиції

Починаючи розробляти проект, ти маєш виступити  не в ролі інструктора, який вказує дітям, що і як треба робити, а в ролі партнера-організатора, порадника, провідника, більш досвідченого товариша.

  1. Ввідна діагностика. Аналіз результатів покаже, який матеріал треба вивчити з усіма дітьми, який підгрупами, який індивідуально. Хто з дітей може виступити в ролі твого помічника і носія знань. З ким треба працювати за методом випереджаючого навчання? З ким треба проводити корекційну роботу?
  2. Підбір цікавого, інтригуючого сюрпризного моменту на занятті, в 2 половині дня чи під час будь-якого іншого виду діяльності)
  • відеозапис-звертання інопланетян
  • прихід Невмійка (лісовичка)
  • поява Невидимки
  • аудіозапис азбуки Морзе

або обговорення певних подій:

  • ляльки в куточку засумували…
  • в групі відбулася зміна інтер’єру…
  • на музичному занятті захотіли…
  • непривітно стало в роздягальні…
  • хтось приніс цікаву книгу, яка наштовхнула на ідею…
  1. Виготовлення древа цілей (бажань). Придумати разом його форму, хто і коли його виготовить: колективно – на занятті з малювання, ліплення, аплікації, конструювання? Підгрупами – під час СХД? Разом з батьками – вдома?
  • Древо цілей розвиває у дітей:
  • розуміння потреби чітко, коротко і змістовно висловлюватись.
  • вміння в малюнку відтворити побажання товаришів
  • вправляння у вживанні символіки, розвиток уяви
  • формування креативності (здатності творчо вирішувати проблеми)

Орієнтовні пропозиції вихователя  для «древа цілей»:

  • Залучити батьків до проекту
  • Які художні твори прийдуть на допомогу? Хто із фахівців може розповісти нове і цікаве про обрану тему?
  • Які спостереження в природі треба провести?
  • З якими картинами, ілюстраціями необхідно ознайомитися?
  • Вивчити нові рухливі і сюжетно-рольові ігри, пов’язані з даною тематикою
  • Виготовити «скриньку для цікавинок», про які дізнаємося
  • Завести альбом «Наші досягнення»
  • Вести газету «Наші добрі справи»
  • Виставка поробок «Ми з мамами і татами» тощо
  • Форми творчого етапу:
  • в гостях у лісових друзів
  • літературна вікторина
  • клоунада у день сміху
  • школа надзвичайних ситуацій
  • день самоврядування
  • лялькова вистава
  • дитяча опера
  • конкурс краси тощо
  • Намагайся підтримувати інтерес до змісту вашого проекту, а це можливо, якщо:
    • діяти з позиції: дитина – ситуація
    • враховувати статеві відмінності в інтересах дітей
    • ставити питання, на які не даєш відповіді сама
    • наводиш захоплюючі факти
    • залучатимеш дітей до дискусії
    • якщо твоя діяльність невідривна від діяльності твоїх вихованців і вони активно висловлюються про свої задуми, ідеї, завдання, цілі, варіанти, перебіг подій у групі, можливі та наявні результати намічених і реалізованих разом справ
    • якщо ти не нав’язуватимеш їм свою волю, а надаватимеш право вибору та самостійного пошуку

По закінченню мотиваційного етапу ти ще раз від коректуй свої педагогічні завдання з різних розділів програми, які маєш реалізувати на наступних етапах даного тематичного циклу.

Продовжується мотиваційний етап, як правило, 1-3 дні

 

 

 

Головне завдання освітнього процесу в цьому віці полягає в збагаченні духовного світу дитини, стимулюванні її інтелектуальних, комунікативно-мовленнєвих здібностей, розширення кругозору

О.В.Запорожець

 

  1. ІІ. Інформаційний етап

Девіз: «Не кажи не вмію, а кажи навчуся»

Мета: Сформувати систему знань, умінь та навичок, необхідних для реалізації спільного проекту та проявів творчості й фантазії

Завдання педагога:

Розпалити вогонь пізнання. Формувати вміння дітей вчитися, здобувати знання шляхом самостійних

  • Найбільша трудність в побудові таких відносин не в дітях і не в програмах. Найважче перебудуватися нам самим. Подивитись на дитину іншими очима. Перебороти свою звичку говорити-говорити-говорити, відводячи вихованцю роль пасивного слухача і виконавця наших розпоряджень.

Педагогічні прийоми і методи, які найбільш прийнятні і ефективні на інформаційному етапі:

  1. Проблемні ситуації (питання) і пошук шляхів вирішення
  2. Дослідно-пошукова робота
  3. Дослідницький фартух
  4. Стіл довідок
  5. Скринька сюрпризів
  6. Ключі до відкриттів
  7. Екскурсія за межі дитячого садка з метою збагачення вражень
  8. Спільнота допитливих
  9. Крісло оповідача (казкаря)
  10. Піраміда питань
  11. Тренінги з розвитку навичок
  12. Тиждень новенького виховання
  13. Трибуна «Мої права»
  14. Гра в парах
  15. Приємний сюрприз
  16. Детектив
  17. Доручення на завтра
  18. Умисні помилки вихователя
  19. Плани на завтра
  20. Відкритий мікрофон
  21. Групова трибуна
  22. Прес-конференція (ручки дверей (ляльок, жителів куточка природи тощо)
  23. Словничок групи

 

Домашнє завдання для слухачів «Школи педагогічної майстерності»:

Опрацювати науково-методичний посібник «Особистість дошкільника: надії та перспективи розвитку» (I,  II,  III  частини) сторінки:59-69, 142-148

 

Поспішай захоплюватися людиною,

інакше пропустиш радість

Східна мудрість

III. Репродуктивний етап

 

Девіз: Той, хто впевнений в собі, в своїх силах, багато чого може зробити для себе і для людей

Мета: Надати вихованцям  можливість не колись, в далекому майбутньому, а сьогодні практично застосувати (примінити) набуті на інформаційному етапі знання, навички та вміння, відбираючи серед них необхідні для вирішення нових, нестандартних ситуацій, які виникають в процесі реалізації даного спільного задуму.

Завдання педагога:

  1. Допомогти кожному вихованцю випробувати свої можливості, співставивши їх з бажаннями; викликати відчуття впевненості в своїх силах, приймаючи будь-які результати дитячої діяльності з радістю і гордістю (особливо у несміливих в собі дітей)
  2. Створити умови, при яких у дітей виникатиме потреба регулювати свою поведінку у відповідності з отриманими уявленнями про морально-етичні еталони загальнолюдської поведінки.
  3. Відстежити динаміку розвитку кожної окремо взятої дитини в порівнянні лише з її особистими попередніми досягненнями.

На перших порах здаватиметься, що потреби в третьому, репродуктивному етапі нема. Але то лише на перший погляд. Ми, дорослі, впевнені, що досить дітям  пояснити (показати, розповісти), як діти засвоять все необхідне і зможуть використати отримані знання у разі потреби. Якщо діти знатимуть правила поведінки, то і поводитимуться відповідно до них. Але існує таке поняття, як зміна етичних парадигм. Тобто, людина може добре засвоїти і навіть усвідомити, що та як робити недобре, але це ще зовсім не означає, що вона не чинитиме зла.

Розуміти завжди легше, ніж діяти.

Саме тому дуже важливою перевагою даного етапу є надана дітям можливість примінити на практиці отримані на інформаційному етапі знання та навички, вирішуючи нові проблеми, які виникають в процесі реалізації їх задуму.

Тому дуже важливо сформувати завдання нетрадиційно. Щоб у малюків виникла потреба серед отриманих знань, вмінь та навичок відібрати саме ті, які дозволяють вирішити дану проблему.

Приклади.

Віконечко в природу:

  • Ведмедик хотів би дізнатися про те, що відбувається взимку, поки він спить.
  • Що відбуватиметься, якщо не наступить весна?
  • Що буде, коли вітер пропаде? Якщо погасне сонце?
  • Уявимо, що зайчик не встиг замінити шубку? Що станеться?
  • Що було вночі? Як про це дізнатися?
  • Дидактична гра «Якщо я заведу кішку (папугу?»
  • Продовж розповідь «Я дерево…», «Я м’яч…»

 

Мовленнєва діяльність:

  • Старі предмети в нових варіантах
  • Зашифруємо короткий текст за допомогою азбуки Морзе
  • Чим сході і чим відрізняються просте і золоте яйце?
  • За змістом казки придумати загадки
  • Склади казку про своє ім’я, про самого себе
  • Перекручування казки
  • Сімейна казка
  • Серіал в казці
  • Казка з середини
  • Кому і яку телеграму краще відправити?
  • Підібрати іншу назву до казки
  • Якби людоїд не перетворився в мишку, кіт у чоботях став би переможцем?
  • В яких казках ще можна зустріти мишку?

Образотворча діяльність:

  • Підберіть репродукцію до такого вірша…Що у них спільного?
  • Зобрази свій настрій кольором (формою)
  • Колаж – використаймо в малюнку відразу декілька матеріалів (тканину, природний матеріал). Складемо казку за малюнком
  • Жива крапля – велику краплю фарби разом з папером нахилятиме в різні сторони. Отриманий малюнок при необхідності в різні сторони. Отриманий малюнок при необхідності обведемо і складемо розповідь
  • Пальцевий живопис – малюнок виконуємо пальцями чи кулачком. Що розповідають пальчики?
  • Об’ємна аплікація – мнемо аплікаційний папір, трохи розпрямляємо, із нього вирізаємо контур предмету.
  • У кожного своє бачення. Не буває поганих чи хороших малюнків. Кожен по-своєму передає побачене. Оформи в постійно діючій виставці, спеціальне місце під рубрикою «Незвичайне», і щоразу з дітьми визначай чию роботу і чому в ньому розташує
  • Справжнім педагогічним майстром стає не той, хто оволодіває якоюсь особливою методикою, а той, який вміє в дитині викликати почуття задоволення від справи, якою вона займається. Пасивне споглядання не сприяє розвиткові творчої думки
  • Постійно підкреслюй: це я вичитала в енциклопедії, про це дізналась в школі від вчителя; це я вичитала в шкільному підручнику, це я прочитала в журналі. Так ти навчатимеш малюків самостійно шукати інформацію з першоджерел та виховуватимеш позитивне відношення до школи.
  • Готуй індивідуальні (доступні для кожного вихованця) завдання, які розкладай в конверти. Кожна дитина вибирає свій конверт по умовній позначці-картинці
  • Пам’ятай про право дітей на вибір. Навіть, якщо він невдалий. Краще гіркий досвід, але свій. Дитина має бути вільною, рівною у своєму життєвому виборі, робити який вона може самостійно, з чітким усвідомленням того, що робить, навіщо і для чого. Кожна дитина має свої особисті «рекорди», які дуже важливі для неї.
  • Варто лише зануритись у справу виховання, щоб одразу ж збагнути всі свої недоліки. І усвідомивши, починати виправляти. А вдосконалювати себе – це найліпший засіб виховання своїх і чужих дітей та великих людей

 

 

Ти також із дитинства і тому твори,

 вигадуй, мрій разом із своїми малюками

 

  1. IV. Узагальнення, аналіз і систематизація отриманих знань

Девіз. Мудрим  ніхто не родився, а навчився

Мета: узагальнити і систематизувати знання, навички та вміння, набуті дітьми протягом попередніх етапів

Завдання: з’ясувати, чи відбулися зміни в розвитку кожного вихованця, проаналізувавши і співставивши результати контрольно-діагностичних зрізів, спостережень та дитячі роботи з тими, які малі при ввідній діагностиці.

Ці завдання ти реалізуєш частково на контрольних заняттях з усіх видів організованого навчання по темі циклу, над якою працюєте. Зафіксувати результати контрольно-діагностичних зрізів тобі допоможуть методист, психолог, чи хтось із батьків, яких ти попросиш на заняття. Аналіз результатів дитячої діяльності ти зможеш зробити сама, співставивши останні та попередні дитячі роботи, порівнявши поведінку дітей в даний час з результатами попередніх спостережень, зафіксованих у ввідний діагностиці.

Для чого це треба?

1) щоб узагальнити і систематизувати знання дітей; виявити, наскільки цілісні їх уявлення про оточуючий світ та взаємозв’язки між явищами природи і діяльністю людини

2) для того, щоб від слідкувати розвиток у  кожного вихованця таких властивостей, передбачених програмовими вимогами як: компетентності, морального зростання, усвідомлення дитиною себе як частки природи, наявності перших передумов логічного мислення; вміння ідентифікувати, знаходити спільне і відмінне, символізувати, схематизувати; помічати позитивні зрушення в розвитку свого ровесника.

  • Не дратуйся, якщо окремі діти не виправдовують твоїх педагогічних очікувань. Сприймай кожну дитину такою, яка вона є. пізнавай її, пам’ятаючи, що серед твоїх вихованців є майбутні президенти, мери, бізнесмени, керівники, актори, музиканти, сантехніки і двірники, які в майбутньому дбатимуть про твій облаштований побут і старість так, як ти сьогодні дбаєш про їх дитинство.

Узагальнюючі заняття бажано проводити у різних традиційних і цікавих формах:                  Клуб кмітливих і винахідливих, Поле чудес, День ігор наших бабусь, мам та татусів, Відгадай мелодію, Диспут казкових героїв, Свято ледарства, Країна Навпакиня, Планета різнокольорових сонець, Театр повітряних кульок, Свято гуморини, Казкові хвилини, Зима з літом зустрілися, В гостях у Лісовичка тощо.

З метою перевірки вміння дітей встановлювати причини та наслідки природних і суспільних  явищ.

Віконечко в природу

  • Кому потрібне сонце?
  • Що трапиться, коли постійно йтимуть дощі?
  • Про кого можна сказати «живі»? Чому?
  • Що спільного між птахами і врожаєм фруктів у саду?
  • Чому троянда росте лише в квітнику?
  • Що з чого виросло?
  • Що трапиться, коли корови відмовляться давати молоко?
  • Оживи дерево і розкажи, що воно бачить, відчуває і думає?
  • Чим собака відрізняється від вовка?
  • Що відбувається в сніговому царстві?

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         

Нехай кожен пригадає своє дитинство і він побачить: свято для дитини зовсім не те, що є святом для нас. Це дійсно подія в її житті. Дитина рахує дні від свята до свята, як ми рахуємо роки від однієї важливішої події до іншої

К.Ушинський

  1. V. Творчий етап

Девіз:  Не бійся мріяти і фантазувати

Мета: Реалізувати спільний творчий задум; придумувати, творити в процесі різних видів діяльності.

Завдання: вірити в творчий потенціал, здібності кожного вихованця. Створити сприятливу атмосферу для їх розвитку. Заохочувати оригінальність ідей дітей, батьків, інших працівників.

 

Він може проводитись у формі свята, виготовлення дитячої книжечки, придумування казки, вистави, розваги, змагання, сюжетно-рольової гри тощо.

Чим відрізняється творчий етап від інших? По-перше, це особливий, найбільш емоційно насичений період дитячої діяльності. Його вершиною є захід, на який ви запросите гостей. Особливо якось прикрасьте приміщення, підготуйте костюми, спеціальні атрибути, музику, пісні, таночки. Тобто, це має бути особливий, незвичайний день в житті групи, день весь просякнутий творчістю.

Приклади.

Заходи: Карнавал звірят, Осінній ярмарок, Свято в родині мурашок, Літературна вікторина, Художня майстерня, Подорож Ліліпутією, Один день в телецентрі, Салон краси тощо.

Форми роботи: випустити газету (журнал) для батьків «Наші матусі і татусі» (портрети дорослих очима дітей); створимо книгу «групові традиції»; конкурс ікебан (іграшок, віршів, оповідань); галерея чарівних малюнків; виставка поробок із покидькового матеріалу, хвилинки мовленнєвої творчості., крісло мрійника

Хвилинка мовленнєвої творчості:

  • утворимо нове слово із фрази «не хочу», «не можу», «не буду» – нехочало, нехочалиця, неможало, неможалиця
  • придумаємо нове слово про «я»: якало, якалка, яколчик, яколак, язунчик
  • з’єднаємо два слова в одне: розумна дитина, привітна дівчинка, шанобливий хлопчик
  • створимо ланцюжок слів-братів – дерево-дерев’яні-дерев’яне-деревина-деревій

Крісло мрійника:

  1. Я мрію про таке диво…
  2. Якби я став м’ячиком, я б сказав..
  3. Якби я став дорослим, я б змінив…
  4. Якби з мамою помінялися місцями…
  5. Якби я мав право нагороджувати, я вручив би…
  • Творчістю мають бути пронизані всі інші види дитячої діяльності: індивідуальна робота, спостереження, ігрова, художня, трудова, фізична та інші види дитячої діяльності. Будь-яке завдання в цей період ти маєш формувати так, щоб воно стимулювало креативність (здатність дитини до творчого рішення)
  • Формуючи творчі завдання, дуже важливо створити сприятливу атмосферу для прояву творчих здібностей. Адже соціальне середовище здатне або розвинути, або знищити творчий потенціал малюка
  • Можна багато чому навчити дитину. Можна навіть, добитися гарних результатів. Але, щоб розвинути обдарування малюка, треба щоб йому самому подобалось це робити.

 

 

Адаптувати треба не дітей до певних умов, а технологію до дітей даного віку.

 Не забуваючи, що всі ми різні, кожен з нас  розвивається в своєму окремому темпі

  1. VI. Рефлексивно-оцінювальний

Рефлексія – осмислення дорослими і дітьми власних дій, самопізнання, самоаналіз

Девіз: Помічаємо і радіємо найменшим успіхам кожного

Мета: усвідомити набутий за попередні п’ять етапів досвід. Порадіти своїм і чужим успіхам

Завдання: навчитися робити детальну психологічну характеристику як власному особистісному розвитку так і розумового, моральному розвитку вихованців. Усвідомлено відноситись до цього досвіду і самоаналізу. Відібрати для подальшої роботи ті педагогічні методи і прийоми, які дали найкращі результати.

На цьому етапі ви здійснюєте «подорож в часі» в зворотному порядку. Це розвиватиме у дітей вміння оцінювати самих себе і свою діяльність за попередні п’ять етапів

  • З чого все почалося?
  • Як виникла ідея?
  • Чия була це ідея?
  • Що вдалося, що ні?
  • Які відчували проблеми?
  • Що вдалося легко?
  • Що найбільше здивувало? (злякало, тішило, турбувало)?
  • Які нові ігри вивчали? Які сподобались?
  • Чи я сімейна книга здивувала?
  • Чия загадка була цікавою?
  • Чого ми досягли?

Щоб підтримувати інтерес до теми розмови, використовуйте як опорні схеми всі виготовлені протягом тематичного циклу матеріали: газети,  «книгу обліку добрих справ», «древо цілей», дитячі роботи, костюми скриньку досягнень

Кому вручимо виготовлені нагороди:

  • медаль за добрі справи
  • орден з а цікаві роботи
  • значок за активність
  • сердечко за вміння розв’язувати конфлікти
  • лавровий вінок за значимий вклад у спільну справу
  • символ мудрості – сову за те, що дав можливість висловитись іншим
  • за наполегливість
  • Хто прагне розібратись в причинах своїх успіхів і невдач, той вже досяг половини успіху. Адже, проектувати особистість – найскладніша сфера єднання теорії і практики
  • Підсумовування результатів – широке поняття. Тому проаналізуйте також ваші досягнення в плані морально-етичної поведінки всіх учасників проекту. Такий аналіз необхідний для усвідомлення малюками потреби регулювати свою поведінку в колективі, стримувати імпульсивні бажання, коли вони суперечать, інтересам інших, усвідомлено приймати вимоги, доручення, заборони й дозволи старших. А тобі допоможе уточнити, чи утвердились в групі взаємини особистісної рівності між тобою і вихованцями. Вміння осмислити пройдений шлях – це велике духовне багатство дитячого колективу. Існує пряма залежність знань вихованців від духовного життя групи, колективної думки, обговорення, народження і втілення задумів.

 

Джерела: Піроженко Т.О. Особистість дошкільника: перспектива розвитку:

Навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Мандрівець, 2010. – С.69-129.

Особистість дошкільника: надії та перспективи розвитку: науково-методичний посібник – Житомир, 2003. – 175 с.